Кредитні спілки на ринку фінансових послуг України: проблеми та пріоритети розвитку

Ринок фінансових послуг в Україні знаходиться на етапі становлення, так само як і інші складові ринкової інфраструктури. Складні та суперечливі трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні усе ж таки, в кінцевому рахунку приносять певні позитивні результати та зрушення в економіці /насамперед потрібно згадати про надання Україні у грудні 2005 року статусу країни з ринковою економікою/. Окрім цього, варто згадати і про проблеми та стратегічні вектори фінансової реструктуризації в Україні, що у значній мірі, торкнулися реформування структури засад функціонування фінансової системи держави. Адже перехід до ринкових відносин вимагав кардинальних змін у її побудові, особливо щодо розбудови тих сегментів фінансової системи, передусім фінансового ринку і ринку фінансових послуг, котрі властиві ринковій економіці.

У результаті проведених змін в Україні створена дворівнева банківська система, активізується діяльність небанківських фінансово-кредитних установ, працюють фондові біржі та позабіржові системи, поступово збільшується довіра до фінансових інструментів (базових та похідних цінних паперів), розвиваються існуючі і започатковують діяльність нові страхові компанії тощо. Однак темпи розвитку ринку фінансових послуг в Україні стримуються некоординованими діями різних гілок влади, нестійким і недосконалим законодавством, „зарегульованою” податковою системою, повільним розвитком середнього приватного бізнесу та іншими факторами.

У розвиненому суспільстві фінансові послуги мають не менше значення, ніж виробництво. Найбільш динамічно розвивається той сегмент сфери послуг, який пов’язаний із задоволенням потреб суспільного виробництва та споживання, і зокрема, фінансово-кредитне обслуговування, страхові послуги, інформаційне і бухгалтерське обслуговування. Функціональні структури ринку фінансових послуг наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Структура ринку фінансових послуг

Одним із учасників ринку фінансових послуг є ощадно-кредитні кооперативи – кредитні спілки, які в Україні завжди були формою самоорганізації громади. Люди не чекали, що хтось подбає про них – вони дбали про себе самі. Формували за допомогою грошових внесків фонди, з яких брали й давали кредити, отримували відсотки на вклади та паї. Коштом доходів спілки вирішували соціальні проблеми. Члени кредитної спілки не почувалися „кинутими на призволяще у вир життя”: кожен був членом громади й водночас – поважного фінансового інституту, який завжди прийде на допомогу.

Кредитні спілки, як форма самоорганізації населення, виникли як реакція на потреби у наданні швидких, недорогих і, разом з тим, конкурентоспроможних фінансових послуг. Забезпечення конкурентності фінансових послуг, що пропонуються кредитними спілками можливе за однієї обставини – надійності та стійкості фінансового посередника. Тим самим розпочато відтворення кооперативного сектора вітчизняної економіки в русі історичних кооперативних традицій українського народу. Відсутність глибинного розуміння як серед широких верств населення, так і серед законодавців та урядовців, правильного сприйняття самої кооперативної ідеї, як ефективного інструменту самоорганізації та самодопомоги населення, дотепер є найбільшою проблемою на шляху розвитку кредитної кооперації. Проте, в сучасних умовах саме кооперативні форми об’єднання людей, кооперативні форми господарювання здатні суттєво вплинути як на економіку держави, так і в значній мірі гарантувати соціальний захист населення України.

Теоретичні аспекти діяльності таких небанківських фінансових установ досліджуються у працях А.Аззі, М.Алімана, Д.Бартона, В.Зіновчука, Г.Климка, О.Крисального, О.Карасика, Я.Макферсона, М.Малика, А.Морозова, А.Кредісова, П.Саблука, В.Гончаренка, та інших. Окремі аспекти зазначених проблем досліджувала група спеціалістів європейського проекту ТАСIS з розвитку кооперації.

Кооперативні фінансово-кредитні установи посідали і посідають важливе місце у світовому господарстві. На українських землях ще на початку XX століття існувало понад 3 тис. кредитних та ощадно-позичкових товариств, які об’єднували майже 3 млн. громадян.

Перші кредитні спілки в незалежній Україні з’явились у 1992 році. Нова хвиля динамічного поширення кредитних спілок у сільській місцевості у 2000–2001 pp. (після реформ у сільському господарстві) підтвердила, що поява та розвиток кредитної кооперації – це результат не суб’єктивних факторів, а закономірне явище, реакція населення на економічні реформи у суспільстві.

Основна мета діяльності кредитної спілки – фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання інших фінансових послуг. Станом на 25.09.2006 року в Україні до Державного реєстру фінансових установ внесено 778 кредитних спілок, в тому числі 5 об’єднаних кредитних спілок (ОКС). З Реєстру виключено 20 кредитних спілок, в тому числі 10 примусово. З числа зареєстрованих спілок 689 отримало ліцензії на провадження діяльності щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а 232 – на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (хоча не все так втішно, з різних причин Держфінпослуг анулював 74 такі ліцензії). За даними Держфінпослуг тимчасово призупинено 164-ом кредитним спілкам ліцензії на провадження діяльності щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, з яких згодом 64-ом спілкам ліцензію було остаточно анульовано, а 34-ом спілкам дію ліцензії було поновлено [4].

Основні показники діяльності кредитних спілок України свідчать про поступове нарощування активів, капіталу та, відповідно, обсягу наданих послуг. Такі тенденції позитивно впливають як на внутрішній стан кредитних спілок, так і сприяють розвитку фінансової системи загалом. В населення відроджується довіра до фінансових установ; вони починають у більшій мірі довіряти фінансовим установам небанківського типу – кредитним спілкам. А це прояв, перш за все, перших кроків щодо побудови системи кредитних спілок; появи державного регулятора, виходу на ринок саморегулівних організацій; появи координаторів у формі ОКС та обласних асоціацій; формування системи забезпечення (страхування) вкладів [7]. Безпечність, стабільність та професіоналізм породжує стабільне зростання системи загалом (див. табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники діяльності кредитних спілок України [4]

Показники	01.01.2004	01.01.2005	01.01.2006	01.07.2006
Загальна кількість членів КС (тис.)	519	788	1231	1459
у тому числі: кількість членів КС, які мають депозити	55	62	79,1	90
кількість членів КС, які мають кредити	212	306	497,1	564
Загальні активи (млн. грн.)	545,7	864,8	1939,5	2568,1
Загальна сума внесків на депозитні рахунки членів КС (млн. грн.)	323	552,4	1145,9	1387,5
Сума кредитів (млн. грн.)	445,2	713	1441,6	1387,5
Капітал (млн. грн.)	172,1	245,3	668,5	998

Як свідчать дані таблиці 1 кредитні спілки України розвиваються досить швидкими темпами, і що саме головне, рівномірно у регіональному зрізі. Даний факт підтверджується регіональною структурою розміщення спілок та показниками їх діяльності (див. табл. 2).

Таблиця 2

Регіональне розміщення кредитних спілок України 

станом на 01.07.2006 року [4]

Регіон	Кількість КС	Кількість членів	Активи	Капітал	Депозити
Східний	182	369592	601 242 359	214 491 464	353 996 105
Південний	115	356511	697 589 421	309 375 073	361 470 048
Центральний	251	401910	821 985 581	331 752 749	388 356 776
Західний	179	331180	447 262 626	142 264 315	283 652 339
Всього	727	1459193	2 568 079 987	997 883 601	1 387 478 268

Щоправда дана характеристика розвитку спілок була б неповною оскільки кредитні спілки створюють відокремлені підрозділи, які успішно розвиваються і доповнюють материнську структуру. Для того, щоб зрозуміти вагомість відокремлених підрозділів варто навести лише один приклад: 128 спілок мають зареєстровані відокремлені підрозділи. Динаміку розвитку підрозділів зобразимо на рисунку 2.

Рис. 2. Динаміка розвитку відокремлених підрозділів

кредитних спілок України [4]

Характер розвитку кредитних спілок найбільш влучно відображає такий показник як динаміка росту та структура їх капіталу. Зростання капіталу кредитної спілки може відбуватися двома шляхами: екстенсивним (за рахунок збільшення членства) та інтенсивним (за помірного зростання членства та одночасного збільшення відрахувань у резервний фонд, іншими словами через формування власного капіталу за рахунок доходу). Для якісного аналізу позитивних тенденцій зростання капіталу кредитних спілок необхідно проаналізувати його структуру у розрізі джерел формування (див. рис. 3)

Рис. 3. Динаміка та структура капіталу

кредитних спілок України у 2004-2006 рр. [4]

Наведений вище рисунок показує, що найбільшу питому вагу в структурі капіталу спілок займає пайовий капітал, який становить 814,3 млн. грн. (81,6%). По Україні, в цілому, простежується зростання капіталу небанківських фінансово-кредитних установ. Капітал кредитних спілок зріс впродовж семи місяців 2006 року на 49,3% і на 1 липня 2006 року становив 998 млн. грн. Структура капіталу виглядає таким чином: 81,6% – пайовий капітал; 11,1% – резервний капітал; 6,7% – додатковий капітал; 0,6% – нерозподілений дохід (див. рис. 4).

Рис.4. Структура сукупного капіталу кредитних спілок України

у розрізі джерел формування станом на 01.07.2006 року [4]

Розбіжність у сформованому резервному капіталі 11,1% проти 81,6% пайовому капіталі свідчить про те, що більшість спілок розвивається допоки екстенсивним шляхом, тобто перебувають у стадії нагромадження капіталу. Проте, є й інша сторона цієї проблеми, яка у значній мірі пояснює такі тенденції. Зокрема, це норма Закону України „Про кредитні спілки”, відповідно до якої сформований резервний капітал, у разі ліквідації спілки направляється до Державного бюджету України, і не розподіляється між членами спілки. Така норма Закону є не зовсім коректною, оскільки кошти, які мали б направлятися на виплату відсотків за вкладами чи на нарахування відсотків за паями спрямовуються до резервного фонду. Тому за логікою, сформований резервний фонд за рахунок відрахувань з доходу спілки повинен би належати усім членам. Тоді б співвідношення резервний капітал / пайовий капітал було б не 11% / 82%, а як мінімум 50% / 40%, відповідно.

Загалом в Україні у 2006 році простежуються позитивні тенденції розвитку небанківських кредитних кооперативів як фінансових посередників ринку фінансових послуг. Зберігаються темпи зростання основних фінансових показників, формується власний капітал кредитних спілок, на фоні постійного зниження процентних ставок за кредитами, діяльність спілок залишається не збитковою, зменшуються питома вага операційних витрат, що свідчить про підвищення ефективності діяльності кредитних спілок, збільшується спектр послуг, що надаються кредитними кооперативами. Простежується позитивна динаміка приведення кредитними спілками свого фінансового стану у відповідність до вимог Закону України „Про кредитні спілки” та встановлених нормативів Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України (див. табл. 3).

Таблиця 3

Аналіз дотримання основних критеріїв та фінансових нормативів кредитними спілками України станом на 01.07.2006 року [4]

Показники	Нормативне значення показника, %	% КС, які не дотримуються критеріїв на 01.01.04р.	% КС, які не дотримуються критеріїв на 01.01.05р.	% КС, які не дотримуються критеріїв на 01.01.06р.	% КС, які не дотримуються критеріїв на 01.07.06р.
Капітал до суми загальних зобов’язань	> 10	22,4	16,5	12,7	8,0
Коефіцієнт платоспроможності	> 8	17,2	12,3	7,1	4,0
Резервний капітал до активів	> 15	80,0	72,9	80,3	84,0
Мінімальне значення резервного капіталу	> 3	32,4	23,6	25,5	24,8
Сума прострочених, неповернених, безнадійних та пролонгованих кредитів до суми регулятивного капіталу (власних коштів) за винятком капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків	< 100	30,6	25,7	19,7	21,0
Сума прострочених, неповернених, безнадійних та пролонгованих кредитів, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповернених позичок	< 10	28,8	23,0	15,5	18,0
Сума зобов’язань, на які нараховуються відсотки до суми продуктивних активів	< 100	28,8	23,0	15,5	18,0
Норматив прибутковості	> 100	33,8	36,0	27,4	23,0
Норматив миттєвої ліквідності	> 10	5,0	2,8	2,8	2,0
Норматив короткострокової ліквідності	> 100	18,4	17,5	14,7	14,0

ДАЛІ...